БЕСПЛАТНАЯ
онлайн консультация
Estonia: +372 55 99 1403
Russia: +7 918 345 6737
Ukraine: +38 044 222 7081
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 45/107 | 28.02.07 |
За позовом: | Товариства з обмеженою відповідальністю “BLUGGI” |
До: | Товариства з обмеженою відповідальністю “Аудиторська фірма Київська аудиторська служба” |
про: | стягнення 120,00 доларів США |
Судя Балац С.В.
Представники:
позивача: Лисенко Р.В., дов. від 19.02.2007
відповідача: Косарева І.М., дов. від 10.11.2006
Суть спору: стягнення 120,00 доларів США у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 01.09.2006 № 321.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за договором №321 замовив відповідачу надання консультаційних послуг економіко-правового характеру. Також позивач вказує, що відповідач надав позивачеві письмове роз'яснення з поставленого позивачем питання, а позивач оплатив надані послуги в сумі 120,00 доларів США. За твердженням позивача наданий відповідачем висновок з поставленого позивачем питання суперечить правовій позиції Державної податкової адміністрації, викладеній в листі останньої від 09.04.1997 №12-0217/10-2699. У зв'язку з цим, позивач вважає, що відповідачем виконано свої обов'язки за договором №321 неналежним чином, а тому просить стягнути з відповідача сплачені на користь останнього кошти в сумі 120,00 доларів США.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, та вказав, що наданий відповідачем позивачеві висновок з поставленого позивачем питання повністю відповідає чинному законодавству України.
Ухвалою від 22.01.2006 порушено провадження у справі № 45/107 та призначено її до розгляду на 19.02.2007.
В судовому засіданні 19.02.2007 оголошувалася перерва до 28.02.2007, про що сторони повідомлені під розписку.
У судовому засіданні 28.02.2007, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
01.09.2006 року між сторонами укладено договір про надання консультаційних послуг №321 (далі - Договір). За умовами Договору виконавець (відповідач) зобов'язувався надавати замовнику (позивачу) консультаційні послуги економіко-правового характеру, перелік і характер яких обумовлюються заявками, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1.1. Договору виконавець (відповідач) зобов'язувався виконувати роботи якісно та в обумовлений термін у відповідності до діючого законодавства.
Згідно п. 6.1. Договору вартість надання послуг по кожній заявці визначається у розмірі 120,00 доларів США в т.ч. ПДВ.
18.10.2006 року відповідач звернувся до позивача із заявкою, наступного змісту:
“Компанія «Блуггі ОУ» має намір здійснювати на території України діяльність по наданню грошових позик резидентам України шляхом укладання відповідних договорів позик.
Просимо надати консультацію стосовно наступного питання: чи може резидент України сплатити всю суму відсотків по договору позики повністю, чи має утримати податок на прибуток нерезидента із суми нарахованих відсотків.
Слід зауважити, що Компанія «Блуггі ОУ» є резидентом Естонії, відносить сплачені відсотки до доходів та сплачує з цих сум податок на прибуток в Естонії”.
Відповідач надав позивачеві роз'яснення щодо виплати процентів по кредиту банку-нерезиденту від 20.10.2006. У вказаному роз'ясненні відповідачем надано висновок наступного змісту:
"Таким чином, українське підприємство при виплаті процентів по позиці, що надала естонська компанія, за наявності довідки про податкову резиденцію компанії не стягує додатково податок на доходи (нараховані проценти). Але якщо підприємство вирішить стягувати податок на доходи, то такий податок не повинен перевищувати 10%.
Фактичні результати можуть відрізнятися від прогнозу, оскільки події, які передбачаються, не виникають у тому вигляді, в якому очікувалися, і різниця може бути суттєвою".
20.10.2006 між сторонами складено акт здачі-прийому виконаних робіт за Договором № 321 від 01.09.2006, за яким відповідач виконав, а позивач прийняв роботи згідно з замовленням від 18.10.2006.
23.10.2006 позивач сплатив відповідачеві 120,00 доларів США.
Спір між сторонами виник внаслідок того, що позивач вважає надане відповідачем роз'яснення з поставленого позивачем питання таким, що суперечить листу Державної податкової адміністрації від 09.04.1997 № 12-0217/10-2699, а тому відповідач не виконав своїх обов'язків за Договором належним чином і відповідно повинен повернути суму коштів, сплачених за висновок.
Відповідно до статей 11, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Для вирішення цього спору необхідно дослідити чи виконано відповідачем зобов'язання за Договором в частині виконання заявки від 18.10.2006 належним чином. Тобто чи відповідає законодавству викладений в роз'ясненні висновок.
Відповідно до п. 13.2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
10.05.1996 між Урядом України і Урядом Естонської Республіки підписана Конвенція між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно. Вказана конвенція ратифікована 13.09.1996 Законом України "Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно" та набула чинності 24.12.1996.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Отже, Конвенція між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і має вищу юридичну силу ніж закони України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Конвенції проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.
Отже, статтею 11 Конвенції передбачена можливість оподаткування процентів в Договірній Державі, де знаходиться отримувач процентів, так і можливість оподаткування процентів в Договірній Державі, в якій вони виникають, але у розмірі не більше 10 процентів від загальної суми процентів.
Враховуючи те, що пунктом 13.2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок утримувати податок з доходу з джерелом його походження з України що здійснюють на користь нерезидента покладено на резидента України, та те, що статтею 11 Конвенції передбачена можливість оподаткування таких доходів у будь-якій з двох Договірних Держав, то ініціатива у визначенні держави, в якій відбуватиметься сплата таких податків, в межах цього спору, належить резиденту України, як резиденту Договірної Держави, в якій виникають вказані проценти.
З метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про міжнародні договори України" Кабінет Міністрів України постановою від 06.05.2001 № 470 затвердив Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку (далі - міжнародні договори), та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України (п. 1 Порядку).
Відповідно до п. 3, 4 Порядку застосування норм міжнародного договору здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Відповідно, резидент України має право на виплату суми процентів нерезиденту України (резиденту Естонії) без утримання податку на таку виплату, зокрема у випадку подання нерезидентом України (резидентом Естонії) особі, яка виплачує йому доходи (резиденту України), довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Також резидент України має право на виплату суми процентів нерезиденту України (резиденту Естонії) з утриманням податку, розмір якого не повинен перевищувати 10 процентів.
Отже, висновок відповідача наданий позивачеві в роз'ясненні, наданому відповідачем позивачеві відповідає законодавству України.
Крім того, відповідач за Договором зобов'язувався виконувати роботи якісно та в обумовлений термін у відповідності до діючого законодавства (п. 2.1.1. Договору), а лист Державної податкової адміністрації, на який посилається позивач, не є частиною Законодавства України відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.1998 № 12-рп/98.
Відповідно відповідачем належним чином виконано умови Договору, та надано висновок, який відповідає чинному законодавству України. Тому підстав для задоволення позову немає.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 120,00 доларів США є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Судя | С. Балац |