Законодательство » Украина » Законодательство » судебные решения и прецеденты » Київський апеляційний адміністративний суд. Справа № 2а-16310/10/2670
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
БЕСПЛАТНАЯ
онлайн консультация
Estonia: +372 55 99 1403
Russia: +7 918 345 6737
Ukraine: +38 044 222 7081
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-16310/10/2670 | Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. |
Суддя-доповідач: Костюк Л.О. |
У Х В А Л А
Іменем України
"21" квітня 2011 р. | м. Київ |
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Костюк Л.О.;
суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2010 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року позов відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»повністю задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2010 р. № 2а-16310/10/2670 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ВАТ «Укрнафта» відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом першої інстанції, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Києві було проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено Акт від 02.08.2010 р.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2010 р., яким позивачу було визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 335 037,15 грн., з яких 111 679,05 грн. - основного платежу, 223 358,10 грн. - штрафні (фінансові санкції).
За результатами апеляційного оскарження вищезазначеного рішення відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення.
Прийняття вищезазначених повідомлень-рішень мотивовано висновками акту перевірки про те, що ВАТ «Укрнафта»порушено п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, не нараховано і не сплачено податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України (послуги персоналу та мобілізації обладнання) при перерахуванні 15.04.2009 р. Компанії «Шлюмберже Оверсіз С.А.» (Overseas S.A.», Республіка Панама) валютних коштів в сумі 72 850,00 Євро (744 527,00 грн.).
Колегія суддів зазначає, що оподаткування нерезидентів врегульовано статтею 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 13.1 якої, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Згідно з вищезазначеною правовою нормою статті 13.1, для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:
а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;
в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу «інжиніринг»;
г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);
д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;
є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;
з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);
ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;
й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Отже, вищевказаною правовою нормою визначено перелік підстав отримання коштів, які слід розуміти під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, для цілей цієї статті.
Таким чином, прямою нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено чіткий перелік джерел доходів нерезидентів, які підлягають оподаткуванню.
Зокрема підпунктом «й»пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Таким чином, підпунктом «й» з кола оподатковуваних доходів виключено доходи нерезидента у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва).
Отже, доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, для цілей статті 13.1 слід вважати доходи від конкретного переліку послуг: послуги типу «інжиніринг»(пп. «в»), брокерські, комісійні або агентські послуги (пп. «з»).
Для інших послуг, нормами підпункту «й»пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено виключення з загального правила, тому доходи від надання інших, ніж прямо перелічені види послуг, не підпадають під визначення «доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України».
З огляду на таке, колегія суддів апеляційної інстанції, вивчивши матеріали, що містяться в справі, дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно встановлені обставини справи, досліджені та оцінені всі докази, які містяться в матеріалах справи, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 27 квітня 2011 року.
Головуючий судя: | Л.О. Костюк |
Судді: | Н.М. Троян |
Н.П. Бужак |