БЕСПЛАТНАЯ
онлайн консультация
Estonia: +372 55 99 1403
Russia: +7 918 345 6737
Ukraine: +38 044 222 7081
Іменем України
17.09.2009 | Справа № 2-а-5486/08/9/0170 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
судді Кучерука О.В., Єланської О.Е.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю представників сторін:
представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" – Адамов Євген Володимирович довіреність № б/н від 28.05.09 року.
представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим - Володькін Сергій Анатолійович довіреність № 5904/9/10-0 від 19.08.09 року.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 27.02.09 по справі № 2-а-5486/08/9/0170
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" (вул. Халтуріна, 49-Б, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612)
до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2009р. по справі №2-а-5486/08/9 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маглів»до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим задоволено. Постановлено скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 04.09.2008р. про стягнення з ТОВ «Маглів» податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 18695,50грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37 391,00грн. Крім того, постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40грн.
Постанова суду мотивована тим, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України 13.09.1996р. № 368/96-ВР, прибуток від підприємницької діяльності резидента Естонії - «Магарач Осаюхинг» оподатковується лише в Естонії, оскільки підприємницька діяльність провадилась ним не через постійне представництво та сторони у подальшому додатковою угодою від 15.01.2008р. уточнили умови договору та безумовно підтвердили використання ч.1 ст.12 Конвенції.
З вказаною постановою не погодився відповідач по справі – ДПІ в м. Ялта АР Крим та звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим та прийняти нову постанову, якою в позові ТОВ «Маглів» до ДПІ м. Ялти у справі №2а-5486/08/9 відмовити.
Апелянт вважає, що вищевказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, зокрема п.п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого роялті – це платежі любого виду, отримані як винагорода за використання або за надання права на використання будь-яким авторським правом; за придбання любого патенту, зареєстрованого знаку на товари і послуги або торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію про промисловий, комерційний або науковий дослід (ноу-хау). Як вважає апелянт, всупереч вказаній нормі, а також п.п. 2.1.2 ст. 2, п. 13.1, п. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Маглів»не здійснювало утримання та сплату до бюджету податку на доходи нерезидентів з джерелом походження з України при перерахуванні доходів у вигляді роялті на адресу нерезидента «Магарач Осаюхінг» (Естонія).
Крім того, на думку апелянта, застосуванню підлягає не п. 1, а п. 2 ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, в якій зазначено, що роялті можуть також оподатковуватись у Договірній державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 відсотків загальної суми роялті.
Отже, на думку апелянта, враховуючи вказані норми Конвенції, ліцензійний договір №1490 від 17.07.2007р., укладений позивачем з нерезидентом «Магарач Осаюхінг»(Естонія), при перерахуванні роялті нерезиденту в сумі 37020,80 доларів США/186955,04грн. слід застосовувати ставку 10% податку на доходи нерезидента з джерелом походження з України, а тому сума заниженого податку складає 18695,00грн. (186955,04грн. х 10%). У зв’язку з цим, апелянт також вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій у подвійному розмірі від суми зобов’язання по податку - 37391,00грн. на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 17.09.2009 року о 14 годині 10 хвилин.
В судовому засіданні представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята правомірно та просив її залишити без змін.
Представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Ялта АРК підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.
При розгляді справи в порядку ст. 195 КАС України, судова колегія встановила наступне.
24.07-20.08.2008р. ДПІ в м. Ялта проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.08.2008р.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. «в» п. 13.1 та п.13.2. ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р., з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося у неутриманні та неперерахуванні позивачем до бюджету податку на доходи у вигляді роялті нерезидента – фірми «Магарач Осаюхінг» у 1 кварталі 2008 року у сумі 37020,80 доларів США/186955,04грн.
На підставі даного акту перевірки 04.09.2008р. ДПІ в м. Ялта винесено податкове повідомлення-рішення про стягнення з ТОВ “Маглів” 56086,50грн. у тому числі 18695,50 грн. основного платежу та 37391,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Штрафні санкцій застосовані до позивача на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст.17 Закону України №2181 від 21.12.2000р., відповідно до якого оскільки позивачем не зроблено попереднє нарахування та сплата податку, збору (обов’язкового платежу) під час продажу товарів або здійснення грошових виплат, то до такого платника повинен застосовуватися штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку.
Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Маглів» оскаржило його в апеляційному порядку.
Рішенням ДПІ в м. Ялта від 02.10.2008 р. вказана скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 04.09.2008р. залишено без змін.
У зв’язку з цим, 02.10.2008р. ДПІ в м. Ялта винесено податкове повідомлення-рішення.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ в м. Ялта є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2007р. між ТОВ “Маглів” та нерезидентом “Магарач Осаюхінг” (м.Талін, Естонія) укладений ліцензійний договір №14090 на право користування знаком для товарів і послуг МАГАРАЧ за свідоцтвом України від 12.11.1999 №14090 невиключна відповідно до рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 21.11.2007 (невиключна ліцензія).
Предметом договору став порядок використання позивачем знаку “МАГАРАЧ” відповідно товарів 33 класу – коньяк. Відповідно до умов договору, позивач приймав та використовував знак з дати підписання договору строком на 5 років за винагороду відповідно до додаткових угод.
17.07.2007р. сторонами була підписана додаткова угода №1, відповідно до якої знак використовується відносно тільки наступних товарів - коньяк “Магарач” 3 роки, коньяк “Магарч” 4 роки, коньяк “Магарач” 5 років (V.S.O.P. сувенірний). Згідно даної додаткової угоди позивач отримав виключне право на використання знаку на ці товари.
Відповідно до умов даної додаткової угоди, позивач повинен щомісяця, не пізніше 25-го числа кожного місяця, надавати звіт про реалізацію товару, протягом 5-ти днів з моменту надання звіту і після отримання оплати зі сторони покупця продукції здійснити ліцензійний платіж –за кожну пляшку об’ємом 0,5 літра –0,20 дол.США; за кожну пляшку об’ємом 0,25 літра – 0,10 дол. США із розрахунку 0,40 дол. США за 1 літр розлитого коньяку шляхом переказу безготівкових коштів на розрахунковий рахунок, або шляхом внесення готівки на розрахунковий рахунок або в касу “Магарач Осаюхінг”.
У випадку перерахування винагороди за кордон, сторони домовились керуватися двухсторонніми угодами між республікою Естонія та Україною і міжнародним законодавством.
Згідно з додатковою угодою №2 від 15.01.2008р. сторони домовились керуватися положеннями ч.1 ст.12 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки “Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно”, яка діє з 24.12.1996р. стосовно випадків перерахування винагороди за кордон. Також внесені зміни до умов надання звітів в частині звітування не пізніше 5-го числа кожного місяця та в порядок сплати винагороди в частини розрахунку розмірі виходячи від 0,40 дол. США за 1 літр коньяку. Крім того, сторони домовились щомісяця підписувати акт виконаних робіт по використанню знаку.
Додатковою угодою №3 від 01.09.2008р. сторони припинили дію договору від 17.07.07р. №14090.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було перераховано на адресу нерезидента “Магарач Осаюхінг” 37020,80 дол. США, що за курсом НБУ відповідає 186955,04 грн.
П. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти роялті –платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Відповідно до п. 13.2 ст. 13 вказаного Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, резидентство компанії Осаюхінг Магарач (ТОО Магарач) в Естонії підтверджено довідками від 20.11.2007р. №7.1-7/1224 та від 02.09.2008р., виданими за звітні (податкові) періоди, які є попереднім та наступним по відношенню до періодів листопад 2007 –березень 2008 року, в якому відбулися спірні правовідносини.
В той же час, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470 “Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування” це є єдиним доказом, необхідним для підтвердження резидентства, про що відповідач не заперечує.
Як вбачається з додаткової угоди № 2 від 15.01.2008р., укладеної між позивачем та Осаюхінг Магарач, яка недійсною у встановленому законом порядку не визнана, сторони домовились керуватися положеннями ч.1 ст.12 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки “Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно”, яка діє з 24.12.1996р. стосовно випадків перерахування винагороди за кордон.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 даної Конвенції роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.
Разом з тим, в силу ч. 2 ст. 12 Конвенції ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення саме ч. 1 ст. 12 Конвенції.
При цьому судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до п. 18.1. ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Конвенція між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно ратифікована Законом України 13 вересня 1996 року368/96-ВР.
Згідно ст. 2 Конвенції податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема в Україні є податок на прибуток (доходи) підприємств.
Відповідно до п. 5 Конвенції вважається, що роялті виникають у Договірній Державі, якщо платником є резидент цієї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має у Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялті і витрати по сплаті цих роялті несе постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі роялті виникають у Державі, в якій міститься постійне представництво або постійна база.
Крім того, у п.1 ст.7 “Прибуток від комерційної діяльності” Конвенції зазначено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва. Якщо прибуток включає види доходів, які розглядаються окремо в інших статтях цієї Конвенції, положення цих статей не будуть зачіпатися положеннями цієї статті.
Порівняльний аналіз тих статей Конвенції, якими встановлено альтернативне оподаткування доходів, дає висновку, що будь-які роялті, про які йдеться у п. 1 ст. 12, будуть оподатковуватися лише в тій Договірній Державі до якої вони надійшли. Відповідно до чинного законодавства стосовно юридичних осіб роялті, що сплачуються нерезидентам України, які не здійснюють в Україні діяльність через постійне представництво, при їх репатріації за межі України підлягають оподаткуванню на території Естонії.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем по суті, фірма «Магарач Осаюхінг» не здійснювала комерційну діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво, у зв’язку з чим судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оподаткування отриманого нерезидентом – Магарач Осаюхінг доходу у вигляді роялті здійснюється в Естонії.
У ст. 19 Закону України "Про систему оподаткування" зазначено, що якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.
Аналогічно ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" регламентовано, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. У разі укладення договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.
Отже, враховуючи, що правила міжнародного договору мають вищу юридичну силу, судова колегія не вбачає порушення позивачем п.п. «в»п. 13.1 та п.13.2. ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997р., з наступними змінами і доповненнями, що свідчить про безпідставне донарахування позивачу податку на прибуток в розмірі 18095,50грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 37 391,00грн., що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Натомість, відповідачем не представлено доказів заниження позивачем податку на прибуток.
В силу ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2009р. по справі № 2-а-5486/08/9 – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя | В.А.Омельченко |
Судді | О.В. Кучерук |
О.Е.Єланська |