БЕСПЛАТНАЯ
онлайн консультация
Estonia: +372 55 99 1403
Russia: +7 918 345 6737
Ukraine: +38 044 222 7081
Справа № 2-а/1970/403/11
"23" березня 2011 р. | м. Тернопіль |
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді | Данилевич Н.А. |
при секретарі | Дудар М.В. |
за участю: | |
представників позивача | Єлісєєва А.В., Єлісєєвої С.О. |
представника відповідача | Мельник Г.С. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя справу за позовом приватного підприємства «Бекерай» до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, суд -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Бекерай», надалі позивач, звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, надалі відповідач, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2010 року.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Бекерай» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 21.03.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено Акт від 28.10.2010 року та Довідку від 28.10.2010 року з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та по податку з власників транспортних та інших самохідних машин та механізмів. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 36943,50 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 73 887,00 грн. за порушення пп.7.3 ст.7;пп.1.15.ст.1; пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.а.п.п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Позивачі вважають, що у відповідача не було підстав для винесення податкового повідомлення-рішення, тому просять визнати його нечинним та скасувати його.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в його задоволенні, пояснивши, що при винесенні оскарженого податкового повідомлення –рішення відповідач діяв у межах чинного законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до наказів посадовими особами Кременецької МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Бекерай» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 21.03.2008.року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено Акт від 28.10.2010 року та Довідку від 28.10.2010 року з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та по податку з власників транспортних та інших самохідних машин та механізмів.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2010 року про донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб у розмірі 36943,50 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 73 887,00 грн. за порушення пп.7.3 ст.7; пп.1.15.ст.1; пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.а.п.п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Оподаткування доходів, одержуваних громадянами, регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі –Законом № 889-ІУ) який був чинним на момент виникнення даних правовідносин. Згідно п. 1.2 статті 1 даного Закону - дохід визначено як суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду як на території України, так і за її межами.
Пунктом 1.15.ст.1 визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Тому, підприємство, яке в обмін на внесення до його статутного фонду майно, надає фізичній особі корпоративні права, згідно п.1.15 ст.1 Закону №889-ІУ є податковим агентом щодо вартості такого майна .
Пунктом 12.1 ст.12 Закону №889-ІУ визначено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Пунктом 1.28.ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» (далі Закон №334/94) визначено, що інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, зокрема Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Отже, інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності рухомого майна (згідно п.1.18 ст.1 Закону №889-ІУ) є з її боку відчуженням такого майна. Оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) рухомого майна, регламентується ст.12 Закону № 889-ІУ, де передбачено, що дохід платника податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 цього Закону.
Згідно до ст.ст. 715 та 716 Цивільного кодексу України кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов»язання.
Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», який діяв на час виникнення правовідносин, передбачено, що у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу).
Як було встановлено судом громадянин Естонії ОСОБА_5, як засновник, вніс до статутного фонду ПП "Бекерай" власне рухоме майно у вигляді автомобілів, причепів та ємкості для води загальною вартістю 123145грн. Товариство в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно надало фізичній особі корпоративні права.
Вважаючи те, що внесення ОСОБА_5 до статутного фонду власного рухомого майна є придбанням ним права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто є не його доходом, а витратами, понесеними у зв’язку із придбанням інвестиційного активу, ПП «Бекерай», будучи податковим агентом, відповідно до зазначеної операції, не нарахувало, не утримало і не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб від отриманих громадянина Естонії доходів у вигляді корпоративних прав (майновий внесок) в сумі 36943,50 грн. (123145 грн. х 30%).
Кременецька МДПІ в акті перевірки зазначила, що інвестування фізичною особою до статутного фонду товариства належного їй на праві власності рухомого майна є з її боку відчуженням такого майна. В обмін на це товариство надало фізичній особі корпоративні права на суму 123145 грн., однак не нарахувало та не утримало податок з доходів фізичних осіб у вищезазначеній сумі, чим порушило вимоги п. 12.1 ст. 12, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та пп. “а”п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». У зв’язку з цим Кременецька МДПІ 02.11.2010 року було прийняте податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в у розмірі 36943,50 грн., та застосування штрафної санкції у розмірі 73 887,00 грн.
За таких умов та при наявності таких доказів, суд вважає, що інвестування фізичною особою ОСОБА_5 до статутного фонду підприємства належного йому на праві власності рухомого майна є з його боку відчуженням такого майна і одночасно отриманням ним корпоративних прав на дану суму. Такий дохід повинен оподатковуватися відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону №889 -ІУ товариство є податковим агентом щодо вартості такого майна, однак воно не нарахувало та не утримало податок з доходів фізичних осіб у вищезазначеній сумі, чим порушило вимоги п. 12.1 ст. 12, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та пп. “а” п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Таким чином, суд вважає, що Кременецькою МДПІ було правомірно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, тому підстави для визнання цього повідомлення-рішення нечинним відсутні, через що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 70, 71, 86, 158 –163, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову приватного підприємства «Бекерай» до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2010 року № 1414191701/0 – відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий судя | Данилевич Н.А. |