БЕСПЛАТНАЯ
онлайн консультация
Estonia: +372 55 99 1403
Russia: +7 918 345 6737
Ukraine: +38 044 222 7081
Іменем України
“15” січня 2008 року | Справа № 11/203-АП-06 |
к/с № К-31542/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Голубєвої Г.К. |
Суддів | Брайка А.І. |
Карася О.В. | |
Рибченка А.О. | |
Федорова М.О. |
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у м. Херсоні на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року та постанову Господарського суду Херсонської області від 07.06.2006 року у справі 11/203-АП-06
за | позовом Відкритого акціонерного товариства “Херсонська поліграфічна фабрика” |
до | Держаної податкової інспекції у м. Херсоні |
про | визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - |
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Херсонська поліграфічна фабрика” (далі – ВАТ “Херсонська поліграфічна фабрика”) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі – ДПІ у м. Херсоні) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.03.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 19522,39 грн. та 39044,78 грн. штрафних санкцій.
Постановою Господарського суду Херсонської області від 07.06.2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року позовні вимоги задоволено.
Судові рішення обґрунтовані наявністю у справі доказів додержання позивачем вимог Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2001 року № 740 щодо підтвердження резидентства сторони міжнародного договору.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Херсоні звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме п. 3 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, п. п. 4, 6 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування стосовно звільнення позивача від оподаткування при виплаті відсотків нерезиденту із джерелом походження з України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в квітні та серпні 2004 року позивачем здійснено повернення основної суми та відсотків нерезиденту SFCSwissForfaitingCompaniLTD, Швейцарія за контрактом №36/00 від 17.11.2000 року з додатковими угодами до нього №№ 1, 2 від 06.06.2001 року за купівлю в кредит машини для флексографського друку з центральним друкарським барабаном марки ITALPRINT.T . C100-6 кольорів.
ДПІ у м. Херсоні проведено планову документальну перевірку дотримання ВАТ “Херсонська поліграфічна фабрика” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 року по 01.07.2005 року
.В ході перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме в квітні та серпні 2004 року позивачем не здійснено утримання податку з виплачених доходів нерезиденту в розмірі 15 відсотків від сум виплачених процентів в розмірі 29283,59 грн.
Зазначені порушення відображено у акті від 23.09.2005 року, на підставі якого 06.10.2005 року винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 29283,6 грн. та 58567,2 грн. штрафних санкцій.
З результатом апеляційного узгодження зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано та 27.03.2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податок на прибуток у розмірі 19522,39 грн. та 39044,78 грн. штрафних санкцій.
Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Підпунктом “а” цієї статті визначено, що одним із видів доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України є проценти, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Згідно з пунктом 13.2 зазначеної статті резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 – 13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Положення п. 18.1 ст. 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачають, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до ст. 1 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал” від 10.01.2002 року № 2929-ІІІ, ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.
Статтею 4 Конвенції визначено резидентом Договірної Держави будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного проживання, постійного місцеперебування, місцезнаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого іншого аналогічного критерію.
Статтею 11 цієї Конвенції встановлено, проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі (п. 1). Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми процентів (п. 2).
Незважаючи на положення п. 2, будь-які таки проценти, про які йдеться у п. 1, будуть оподатковуватися лише в тій Договірній Державі, резидентом якої є одержувач, якщо такий одержувач є фактичним власником процентів, та якщо такі проценти сплачуються, зокрема у зв’язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання (абз. “а” зазначеного пункту); у зв’язку з продажем у кредит будь-яких виробів одним підприємством іншому підприємству (абз. “ b ” зазначеного пункту).
Порядок застосування Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал регламентується положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 “Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування”.
Відповідно до п. 1 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування цей порядок визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.
За змістом п. 2 цього Порядку його дія поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому законом порядку (нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України.
У відповідності до п. 4 цього Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених, пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Крім того, коментована стаття міститься перелік необхідних умов відповідності вимогам законодавства та реквізитів по формі, яким має відповідати надана особою довідка. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
Статтею 6 Порядку визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у раз подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній податковий період (рік) може застосовувати положення міжнародного договору, зокрема звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Резидентство компанії SFC SwissForfaitingCompaniLTD підтверджено довідками 19.04.2002 року та від 23.11.2005 року, виданими за звітні (податкові) періоди, які є попереднім та наступним по відношенню до 2004 року, в якому відбулися спірні правовідносини. Машина для флексографського друку з центральним друкарським барабаном марки ITALPRINT.T. C100-6 кольорів куплена позивачем для здійснення промислового, комерційного використання, а відтак проценти за контрактом з метою усунення подвійного оподаткування мають оподатковуватися лише в Швейцарії.
Таким чином, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення – без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року та постанову Господарського суду Херсонської області від 07.06.2006 року – без змін.
Справу № 11/203-АП-06 повернути до господарського суду Херсонської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий | Голубєва Г.К. |
Судді | Брайко А.І. |
Карась О.В. | |
Рибченко А.О. | |
Федоров М.О. |