БЕСПЛАТНАЯ
онлайн консультация
Estonia: +372 55 99 1403
Russia: +7 918 345 6737
Ukraine: +38 044 222 7081
від 22.09.2000 р. N 01-8/516
Арбітражні суди України
Про практику вирішення окремих категорій спорів
Вищий арбітражний суд України в порядку інформації надсилає огляд практики вирішення судовою колегією Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов окремих категорій спорів.
1. Вирішення спорів за участю податкових органів.
У вирішенні питання щодо правомірності нарахування податковими органами податку на репатріацію доходів нерезидента необхідно враховувати приписи міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Арбітражним судом задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства (далі - товариство) щодо визнання недійсним рішення державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування та про визнання такими, що не підлягають виконанню, інкасових доручень (розпоряджень).
Рішення арбітражного суду мотивовано тим, що згідно з міжнародними договорами про усунення подвійного оподаткування, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, доход австрійської фірми, якій позивач сплачував лізингові платежі, підлягає оподаткуванню у Австрійській Республіці, у зв'язку з чим нарахування державною податковою інспекцією податку на репатріацію доходів нерезидента є безпідставним. Рішення у частині визнання такими, що не підлягають виконанню, інкасових доручень (розпоряджень) мотивовано відсутністю управлінського акта про стягнення відповідних сум податку на прибуток та відрахувань на фінансування дорожнього господарства.
Постановою заступника голови арбітражного суду рішення у справі залишено без зміни.
Відповідач, не погоджуючись з названими судовими актами, у заяві про перевірку їх в порядку нагляду посилався на такі обставини.
Відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податків на доходи нерезидентів, зазначених у статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", несуть платники, які здійснюють відповідні виплати. Порядок надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 16 січня 1998 року N 28, не передбачає самостійного зменшення ставки податку на репатріацію доходів нерезидента утримувачем податку.
Крім того, перерахування позивачем лізингового платежу австрійській фірмі відбулося 05.02.98 р., а Конвенція про уникнення подвійного оподаткування, укладена між Урядом України та Урядом Австрійської Республіки, набула чинності 20.05.99 р.
Відповідач вважав також правомірним застосування до товариства статті 6 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", згідно з якою автотранспортні підприємства, що здійснюють перевезення за тарифною платою, відраховують на дорожні роботи 2 відсотки від доходів по експлуатації автомобільного транспорту з включенням цих відрахувань до тарифів на перевезення. На думку відповідача, економічні терміни "тариф" і "договірна ціна" як вартість послуг є тотожними, у зв'язку з чим товариство є таким, що надає послуги з автоперевезень за тарифною платою, і здійснення ним відрахувань на дорожні роботи за ставкою лише 1,2 відсотка слід вважати безпідставним.
Розглянувши доводи відповідача та перевіривши матеріали справи, судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов встановила таке.
За результатами проведеної комплексної документальної перевірки державна податкова інспекція дійшла висновку про порушення товариством вимог підпункту "г" пункту 13.1 та пункту 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині сплати податку на репатріацію доходів нерезидента з лізингових операцій та про порушення вимог статті 6 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" в частині відрахування на дорожні роботи 2 відсотків від доходів з експлуатації автомобільного транспорту та невключення цих відрахувань до складу тарифів на перевезення. У зв'язку з цим державною податковою інспекцією прийнято рішення про нарахування до сплати податку на репатріацію доходів нерезидента, внесків на фінансування дорожнього господарства та застосовано фінансові санкції. На виконання рішення до установи банку подано інкасові доручення (розпорядження).
З метою визначення правомірності нарахування податку на репатріацію доходів нерезидента здійснено аналіз міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування.
Статтею 7 Закону України "Про правонаступництво України" передбачено, що Україна є правонаступником прав і обов'язків Союзу РСР за міжнародними договорами.
Союзом РСР 10 квітня 1981 року укладено з Австрійською Республікою Угоду про усунення подвійного оподаткування доходів та майна, яка набула чинності 1 жовтня 1982 року.
Зі змісту Угоди випливає, що прибуток юридичної особи з постійним місцезнаходженням в одній Договірній державі, одержаний із іншої Договірної держави від здійснення підприємницької діяльності, може підлягати оподаткуванню в іншій Договірній державі тільки в тому випадку, якщо він отриманий в результаті діяльності представництва, що знаходиться в цій другій Договірній державі, і тільки в частині, що складає прибуток цього товариства.
Відповідне положення містить також Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилення від сплати податків на доходи і майно, укладена 16 жовтня 1997 року між Урядами України і Австрійської Республіки та ратифікована Україною 17 березня 1999 року.
З огляду на викладене рішення податкового органу про нарахування податку на репатріацію доходів нерезидента є безпідставним, оскільки прибуток австрійської фірми підлягає оподаткуванню лише в країні постійного місцезнаходження.
Заступник Голови Вищого арбітражного суду України | А.Осетинський |